Центр Леся Курбаса - 2017 - ГО Джойфест ©

  • Facebook Basic Black
  • Twitter Basic Black
  • Instagram Basic Black

АННА БАГРЯНА - переклади

 

З МАКЕДОНСЬКОЇ

 

ВЛАДИМИР КОСТОВ, переклад АННИ БАГРЯНОЇ
Помилка

Драма на дві дії з епілогом за мотивами однойменного роману цього ж автора

Чоловічих ролей – 10, жіночих – 3.

Конфлікт у цьому драматичному творі спровокований його головним героєм, який зіштовхується з антропологічними питаннями, притаманними добі, в якій ми живемо – національними й глобальними: ідейно-філософського, одноденно-політичного, соціального, екологічного та психологічного характеру. Ці питання породжені певною гносеологічною позицією їхнього споглядача, що дає йому можливість побачити людину в її повному обсязі і при цьому констатувати, що вона – створена творцем «за його образом», тобто без помилок у процесі творення, але у своїй претензійності – як homo faber, людина, що заперечила бога як бездоганного творця, проголосивши такою саму себе. І цим зробила свою першу помилку, яка протягом історичного розвитку людства лише множилася. Нарешті, увійшовши в роль язичницького Гефеста-коваля, вона винайшла Пандорину скриню – сховок для атомної бомби, крайню межу свого розуму, створивши її згідно з власним уявленням про наказану людинку.

 

ТРАЙЧЕ КАЦАРОВ, переклад АННИ БАГРЯНОЇ

Лавка

Чоловіча роль -1, жіноча – 1.

Двоє людей, що заблукали в безмежності свого болючого кохання, зустрічаються в місці, якому немає назви і яке повертає їх туди, де все лише починалося.  Він і Вона приречені на поєднання під знаком «катастрофи» — буквальної та образної: аварії і катастрофи вмирання любові… Постдраматичний текст, поетичний і водночас брутальний, провокує складну партитуру акторської гри.

Опублікована в альманасі «Курбасівські читання» (2014), поставлена в театрі МІСТ.

 

 

З БОЛГАРСЬКОЇ

 

ДИМИТР ХРИСТОВ, переклад АННИ БАГРЯНОЇ

Клошарія

Одноактна п’єса про безпритульних

Чоловічих ролей – 3, жіночих – 2.

Безпритульні Марія і її син-музикант Харитон знаходять притулок на зиму в трубі центральної тепломережі. Харитон носить із собою скрипку, яку йому подарував батько, теж скрипаль. Якийсь час він розмірковує про своє життя і про музику, а потім залишає матір і квапиться в перехід грати на скрипці. Тим часом до труби наближаються збанкрутілий бізнесмен Дядечко, колишня повія Настя і циган Асен, який, власне, і хотів продати це місце Дядечку й Насті за двадцять доларів, щоб викупити із сексуального рабства свою сестру. Вони помічають у трубі Марію. Невдовзі повертається Харитон. Між безпритульними відбувається сутичка. Тим часом кожен із них ділиться своєю життєвою драмою і нездійсненими мріями, нарікаючи на цей світ. Врешті-решт під час сутички гине від ножового поранення Харитон. Але ніхто, окрім Марії, не відчуває жалю за ним.

 

ДИМИТР ХРИСТОВ, переклад АННИ БАГРЯНОЇ

Мерилін Монро. Тріумф і агонія

Моноп’єса

Жіночих ролей – 1.

Мерилін Монро (Норма Джин Мортенсен) грає різноманітні ролі не лише в кіно, але й у житті. Її імена – справжнє і псевдонім – ніби засвідчують внутрішню роздвоєність однієї людини. Мерілін у цій п’єсі однаковою мірою розкриває свої відомі, зіграні і уявні, нереалізовані ролі. Тому дія драми далека від строгої документальності.

Поставлена в НЦТМ імені Леся Курбаса (спільний проект із театром МІСТ).

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now