Центр Леся Курбаса - 2017 - ГО Джойфест ©

  • Facebook Basic Black
  • Twitter Basic Black
  • Instagram Basic Black

Надія Симчич

 

 

СВЯТО ЗІРКИ,

або БАЖАННЯ, ЗДІЙСНИСЬ!

(п’єса-казка)

 

Дійові особи:

 

1. Зірка

2. Принцеса

3. Водонос

4. Королева

5. Добра чарівниця

6. Зла чарівниця

7. Перший міністр

8. Посол

9. Добродій

10. 1 панна – юна дівчина

11. 2 панна – юна дівчина

12. 3 панна – юна дівчина

13. 1 прислужник

14. 2 прислужник

15. 1 розбійник

16. 2 розбійник

17. 1 глашатай

18. 2 глашатай

 

 

І ДІЯ

 

КАРТИНА ПЕРША

 Найглухіший закапелок Чорного лісу. Ніч.

 

Ява 1

Добра чарівниця

 

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Ну й втомилася… Та й далеко це Закрайсвіття! Але мені конче треба дійти туди… Адже там – лише раз на рік! – відбувається Свято Зірки. У цю чарівну ніч небо всіяне мільйонами зірок, і видно як удень! А потім сходить найголовніша Зірка, і виконує найзаповітніше бажання кожного! До країни прибуває безліч гостей – готелі на цю ніч бронюються на рік уперед! Дарма, я маю де зупинитися – в королівському палаці… Адже я – хрещена самої Принцеси! А їй цього року виповнюється шістнадцять… І бажання до Зірки у мене лише одне – щоб Принцеса зустріла своє справжнє кохання! Але ж і втомилася… Перетворюсь, мабуть, на камінець, та відпочину… (Перетворюється на камінець).

 

Ява 2

1 прислужник, 2 прислужник, Зла чарівниця

 

1 ПРИСЛУЖНИК. Нас тут ніхто не чує?

2 ПРИСЛУЖНИК. Нас тут ніхто не бачить?

1 ПРИСЛУЖНИК. Господине, ми знайшли найглухіший закапелок цього лісу!

2 ПРИСЛУЖНИК. Тут нас ніхто не побачить!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Правильно, любі мої! Справжні темні справи потребують найтемнішої ночі! А така ніч буває тільки перед Святом Зірки!

1 ПРИСЛУЖНИК. Ви розумна, наша господине!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Так, я знаю! Але ви ще не знаєте, який сюрприз я підготувала для всіх!

2 ПРИСЛУЖНИК. Для кого, ваша красивосте?

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Для всіх! Для всіх, хто прибуде завтра на Свято, а особливо – для Принцеси!

1 ПРИСЛУЖНИК. Ах, Принцеса незграбна і бридка, хоч і ваша племінниця!

2 ПРИСЛУЖНИК. Тільки й знає, що битися на шпагах! І бродити лісами в пошуках скривджених! Сміхота!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Так, справжня розбишака! Ніколи не забуду, як мене не запросили на її хрестини!

1 ПРИСЛУЖНИК (тихо). Тепер не переслухаєш!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. І тоді я сказала! Я сказала: ви мене ще згадаєте, та пізно буде! Я їй такого набажаю! Такого надарую! 

1 ПРИСЛУЖНИК. Ви їй подаруєте жабу?

2 ПРИСЛУЖНИК. Павука?

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ні!

2 ПРИСЛУЖНИК (радісно). Ви їй нічого не подаруєте!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Це буде сюрприз!

1 ПРИСЛУЖНИК. Ну скажіть нам! Скажіть, скажіть!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ витягає з-під довгого плаща Зірку.

1 ПРИСЛУЖНИК. Ах!

2 ПРИСЛУЖНИК. Ой!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ось мій сюрприз! Всі зберуться, а Зірки на небі – катма! Значить і Свята – теж! Здійснення бажань – нема! Хай тоді згадають мене!

1 ПРИСЛУЖНИК. Геніально!

2 ПРИСЛУЖНИК. То це ви, ваша чорносте, забрали…

1 ПРИСЛУЖНИК. Позичили… Вкрали…

1 і 2 ПРИСЛУЖНИК (разом). Ви поцупили Зірку з неба?!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Так! Я відшукала найпотаємнішу, наймагічнішу стежку на небо, і поцупила звідти Зірку! Ну і що? Хто ще здатен на такий подвиг? (До 1 ПРИСЛУЖНИКА). Ти? (До 2 ПРИСЛУЖНИКА). Чи може ти?

1 і 2 ПРИСЛУЖНИК (разом). Ні, ваша чорносте, ми не здатні на такий подвиг…

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ото ж бо й воно! Ніде в довколишніх п’яти королівствах не знайдете такої розумної, талановитої, такої підступної і такої… Такої…

2 ПРИСЛУЖНИК. Елегантної!

1 ПРИСЛУЖНИК. Витонченої…

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Хе-хе-хе… Такої вигадливої! Так-так! Спробуй-но таке придумати: взяти та й поцупити Зірку!

1 ПРИСЛУЖНИК. Так, придумати важко… Просто неможливо!

2 ПРИСЛУЖНИК. Ніхто й не здогадається!

1 ПРИСЛУЖНИК. А якщо її почнуть розшукувати?

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ви нічого не бачили!

1 ПРИСЛУЖНИК. Ми нічого не чули!

2 ПРИСЛУЖНИК. Ми нічого нікому не скажемо! 

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ми заховаємо Зірку тут! Під оцим каменем! У найглухішому закапелку лісу! (Ховає ЗІРКУ). Тут її ніхто не знайде!  

2 ПРИСЛУЖНИК (тихо). Як сумно!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Свята не буде! Оцього примітивного свята Зірки! Аж глянути противно – стануть на майдані перед палацом і давай вигадувати нісенітниці! То, Зірочко, те зроби, то – се! А я хочу такого, а я – сякого! Ще й записочки пишуть рожевими ручками на рожевих папірчиках! Ну чи не маячня? А Зірка – тут як тут! Ось вам – те! Ось вам – се!

1 ПРИСЛУЖНИК (замріяно). Так, вона виконує всі бажання!

2 ПРИСЛУЖНИК (замріяно). Вона така добра!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Що?!

1 ПРИСЛУЖНИК (презирливо). Вона виконує всі бажання!

2 ПРИСЛУЖНИК (презирливо). Вона така добра!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Я зневажаю цю Зірку! Я зневажаю це Свято! Я зневажаю Принцесу! Як же голосно я посміюсь над усіма! Ось так: ха-ха-ха!

1 ПРИСЛУЖНИК. Хі-хі-хі!

2 ПРИСЛУЖНИК. Хе-хе-хе!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Досить, досить вже веселитися, справу ще не завершено! За мною, слуги мої! Ходімо, посміємося над невдахами! (Виходить).

2 ПРИСЛУЖНИК (до каменя). Прощавай мій новенький скутере! (Виходить).

 

Ява 3

Добра чарівниця, Зірка

 

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ (тримає в руках ЗІРКУ). Ах, яке нещастя! Ця відьма злими чарами зняла тебе з неба! Що тут вдієш? Магічна стежка на небо мені невідома… Але ж не можу я лишити тебе отут, в найглухішому закапелку лісу! Але… Я можу перетворити тебе на людину! На дівчинку!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ перетворює ЗІРКУ на дівчинку.

ЗІРКА. Доброго дня, люба пані! Де я?

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Ти – на Землі, серденько!

ЗІРКА. Що зі мною? Я зовсім не схожа на себе!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Я перетворила тебе на дівчинку!

ЗІРКА. Я – дівчинка!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Ти ще зовсім молоденька!

ЗІРКА. На мене ніколи так не казали! Завжди говорили, що я – нова!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. А скільки ж тобі років?

ЗІРКА. Всього кілька мільйонів… Три чи чотири!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Так, для зірок це небагато…

ЗІРКА. Скільки себе пам’ятаю, моє світло летіло й летіло крізь чорний порожній простір… Інколи на дорозі траплявся астероїд, або хмарка космічного пилу, або інша зірка. Мені було так самотньо… А потім я зустріла Землю! А там…

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Закрайсвіття!

ЗІРКА. Яке ж воно чарівне! Як я полюбила людей!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. І почала виконувати їхні бажання!

ЗІРКА. Так, зірки можуть все! Я радо виконувала бажання кожного! І тепер маю на землі безліч друзів!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Ти так гадаєш?

ЗІРКА. Ну звісно ж! Я хочу піти від будинку до будинку, провідати усіх! Вони будуть раді мене побачити!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. А може б тобі краще повернутися додому, на небо?

ЗІРКА. Що ви, люба пані! Спочатку відвідаю друзів!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Стривай! Хіба тобі нецікаво, як ти тут опинилась?

ЗІРКА. Цікаво, звісно ж…

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Зла Чарівниця викрала тебе з неба!

ЗІРКА. Дивно… Люди бувають недобрими?

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Люди бувають різними, Зірко! І недобрими також!

ЗІРКА. Я гадаю, недобрі люди не зустрінуться на моєму шляху…

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Стережись Злої Чарівниці!

ЗІРКА. Я піду, люба пані… Прощавайте!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Ходи здорова, дівчинко!

ЗІРКА виходить.

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Бідолашна! Виконуючи усі бажання без розбору, вона накоїла у Закрайсвітті стільки дурниць… Сподіваюсь, їй пощастить!

Виходить.

 

КАРТИНА ДРУГА

Площа перед королівським палацом.

 

Ява 1

1 глашатай, 2 глашатай

 

1 ГЛАШАТАЙ. Співай, танцюй і веселись, на небо глянуть не лінись!

2 ГЛАШАТАЙ. Як зірка зійде в високості, очікуй щастя скоро в гості!

1 ГЛАШАТАЙ. Хай згинуть сльози і страждання! Хай щастя прийде і кохання!  

2 ГЛАШАТАЙ. Сьогодні увечері – Свято зірки!

1 ГЛАШАТАЙ. Поспішай задумати бажання!

 

Ява 2

Королева, Перший міністр, Посол, 1, 2, 3 панни, Добродій

 

Свято зірки розпочинається. Грає музика; танцюють гості – всі в карнавальних нарядах.

1 ПАННА. Нарешті Свято Зірки! Я так його чекала!

2 ПАННА. Я хочу, аби Зірка мені подарувала чарівну скриньку… Щоб кожного разу там було щось новеньке – сережечки, намистечко…

3 ПАННА. А я побажаю, аби на площу звідусіль злетілося дві тисячі… ні, три тисячі метеликів! Ви уявляєте, як це буде гарно?

1 ПАННА. А що, Зірка й таке може?

3 ПАННА. Зірка може все!

1 ПАННА. А знаєте, чого хочу я? Оглянути наше королівство згори, з-під самих хмар! Я побажаю, щоб Зірка перетворила мене на орла!

2 і 3 ПАННИ. На орла?!

Відходять убік.

 

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Радий знову вас бачити на Святі Зірки, шановний пане посол!  

ПОСОЛ. Завжди любити, так би мовити, бути в центрі подія, я б сказав: в епіцентр…

ПЕРШИЙ МІНІСТР. А чому це ваше королівство розмістило на нашому кордоні озброєне списами і гарматами військо?

ПОСОЛ. Знати ваш талановитий, з багатою фантазією народ, доводитись вжити відповідних заходів!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Що ви маєте на увазі, шановний?

ПОСОЛ. Раптом хтось із ваших підданих задумати бажання, аби землі Закрайсвіття збільшитися вдвічі?

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Що ви! Це неприпустимо!

ПОСОЛ. Або вп’ятеро?!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Які безглузді думки приходять вам у голову, пане посол!

ПОСОЛ. Я тут для того, щоб відвернути військова загроза, перший міністре!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Я вже відгадав ваше бажання!

ПОСОЛ. Моє бажання – військова таємниця!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Розумію, розумію… Гадаю, все буде гаразд, пане посол!

Відходять убік.

 

1 ГЛАШАТАЙ (оголошує). Її величність королева Закрайсвіття!

ВСІ. Віват! Слава! Вітаємо, Ваша величносте!

КОРОЛЕВА. Любі друзі! Вітаю всіх зі Святом Зірки!

ВСІ. Вітаємо! Вітаємо, ваша величносте!

КОРОЛЕВА. Співайте, танцюйте, веселіться! Адже скоро на небі з’явиться Зірка здійснення бажань!

ПЕРШИЙ МІНІСТР (до ДОБРОДІЯ). Пам’ятаєте минулорічне бажання, аби із неба посипались булочки з родзинками? Ну й весело було!

ДОБРОДІЙ. Дуже весело! Мене булочкою вдарило по носі!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. А пам’ятаєте, як всю площу перед королівським палацом залило рожевою піною? Всі блукали як в одній велетенській ванні!

ДОБРОДІЙ. Ага! Не було видно, куди й ногу поставити! Мені наступили на ногу двічі, а тричі я послизнувся і впав!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Ох, який ви вередливий! Скільки вас пам’ятаю, ви все одне просите в Зірки: щоб ніколи не запізнюватись і нікого не чекати!

ДОБРОДІЙ. Це бажання може й скромне, але дуже практичне!

2 ГЛАШАТАЙ. Увага! Увага! Рожеві папірчики для написання бажань тут! Рожеві ручки – на столі напроти!

ДОБРОДІЙ. Ходімо, візьмемо!

 

1 ПАННА (до КОРОЛЕВИ). Вітаємо, ваша величносте, з шістнадцятиліттям вашої доньки! Яка чудесна кругла дата!

2 ПАННА. Ми побажаємо їй зустрічі із красенем-принцом!

3 ПАННА. Щасливого кохання і швидких заручин!

ДОБРОДІЙ. Здоров’я! І ще раз – здоров’я!

КОРОЛЕВА. Звісно, звісно! Я все їй передам! Адже Принцеси не буде на Святі…

ДОБРОДІЙ. Не може бути! Чому?!

КОРОЛЕВА. Принцеса одягнула костюм мандрівного лицаря і рушила в путь! Сподівається дорогою знайти когось скривдженого, і допомогти йому…

1 ПАННА. Яка хоробра і відважна!

ДОБРОДІЙ. Але як вона знайде своє щастя без Зірки?!

КОРОЛЕВА. Ви знаєте нашу Принцесу! Вона не вірить у це Свято! Вона вважає, що щастя можна знайти самостійно!

ДОБРОДІЙ. Ах, яка вона юна й нерозсудлива!

3 ПАННА. Впевнена в своїх силах!

Відходять убік.

 

КОРОЛЕВА. Перший міністре, я б також хотіла замовити бажання Зірці…

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Слухаю, Ваша величносте…

КОРОЛЕВА. Ви знаєте, у мене небагато взуття…

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Знаю, Ваша величносте! Ваші кришталеві черевички… Всі юні дівчата мріють про такі!

КОРОЛЕВА. Але вони натирають мені ноги!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Побажаєте пару нових черевиків?

КОРОЛЕВА. Ви розумієте мене з півслова!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Кришталевих, як зазвичай?

КОРОЛЕВА. О ні! Якщо можна – шкіряних…

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Слухаю, Ваша величносте!

КОРОЛЕВА. А можна не одну пару, а… три? Одні – на повсякдень, другі – на бал, а треті – на дощ!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Як накажете, Ваша величносте!

КОРОЛЕВА. І хатні капці!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Як накажете, Ваша величносте!

КОРОЛЕВА. А це не дуже вдарить по державній скарбниці?

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Це ж подарунок Зірки! Запишемо їх до статті «Подарунки іноземних послів»!

КОРОЛЕВА. Дякую вам, Перший міністре! (До себе). О, зійди, Зірочко, швидше, подаруй мені хатні капці!

 

Ява 3

Ті ж, Зла чаклунка, 1 прислужник, 2 прислужник

 

ЗЛА ЧАКЛУНКА (до прислужників). Ніде голці впасти – всі у зборі! Пишуть на рожевих папірчиках свої жалюгідні бажання! Бажаю хатніх капців, бажаю стати орлом… 

1 ПРИСЛУЖНИК. Стати орлом! Ха-ха-ха!

ЗЛА ЧАКЛУНКА.  Я знаю не лише про орлів і капці, а й про скутер! Глядіть мені!

1 і 2 ПРИСЛУЖНИКИ. Слухаємо, ваша чорносте!

ЗЛА ЧАКЛУНКА (голосно до всіх). Нешановні гості! Щиро не бажаю вам здоров’я! Із Не-святом Зірки!

1 ПАННА. Хто ця несимпатична особа?!

2 ПАННА. Не повірите – старша сестра Королеви!

3 ПАННА. Це та сама, котру не запросили на хрестини Принцеси?

2 ПАННА. Вона вже відомстила за це по сорок разів кожному! Наче хтось був винен, що вона перебувала інкогніто на своєму безлюдному острові в океані!

ЗЛА ЧАКЛУНКА (до всіх). Зібралися на дурничку отримати трохи щастя? Вам не пощастило!

КОРОЛЕВА (до ЗЛОЇ ЧАКЛУНКИ). Сестричко, вітаю на Святі Зірки! Дуже рада тебе бачити!

ЗЛА ЧАКЛУНКА. Та невже? Маю для вас, ваша величносте, і для всіх присутніх тут невдах невеличке оголошення! Свято Зірки скасовується!

ДОБРОДІЙ. Що вона має на увазі?

КОРОЛЕВА. Про що це ти говориш?

ЗЛА ЧАКЛУНКА. А про те й говорю! Зірки вже нема на небі! І нічого на неї сподіватися! На метеликів, скутери та хатні капці!

КОРОЛЕВА. Сестричко! Але ж сьогодні… Моїй дочці виповнюється шістнадцять! Ми хочемо побажати їй…

ЗЛА ЧАКЛУНКА. Та навіщо їй чогось бажати? Даремна трата часу! Принцеса сама не вірить у це свято!

КОРОЛЕВА. Але ж щастя без Зірки знайти неможливо!

ЗЛА ЧАКЛУНКА. Це ти, сестричко, так думаєш! А молодь вважає інакше!

ДОБРОДІЙ.. А де ж Зірка? Її справді не видно на небі!

ЗЛА ЧАКЛУНКА. Зірка надійно захована в найглухішому закапелку…

1 ПРИСЛУЖНИК (перебиває її). Цитьте, ваша чорносте!

2 ПРИСЛУЖНИК (голосно співає). Ла-ла-ла-ла!

ЗЛА ЧАКЛУНКА (до всіх присутніх). Сьогодні Зірка не виконає жодного бажання! Ви всі – невдахи! Щасти вам! (Зловісно  регоче). Ха-ха-ха! (Підкликає до себе ПРИСЛУЖНИКІВ, тихо). Перевірте, чи Зірка на місці!

Виходять.

 

 

ІІ ДІЯ

 

КАРТИНА ПЕРША

Найглухіший закапелок Чорного лісу

 

Ява 1

Зірка, Водонос

 

ЗІРКА. Як довго я блукала поміж людськими оселями, розшукуючи друзів! Я гадала, що вони відразу почнуть запрошувати в гості, пригощати чаєм з тістечками… Хоча б ота жінка, що торгувала рибою! Коли я сказала, що я – Зірка, що виконувала всі її бажання, вона засміялася, і вигнала зі своєї крамниці! Діти бігли за мною і дражнилися, на мене гавкали собаки… Хіба ж вони забули про дощ із булочок? Адже всі тоді були такими радісними… (Плаче). Потім я образилася на всіх і почала розпитувати, чи не знає хто, бува, дороги на небо? Мене кілька разів обізвали божевільною, кидали вслід каміння і голосно реготали… Хіба це смішно – шукати свою дорогу на небо? (Плаче).

 

Заходить ВОДОНОС, несучи глек із водою. Бачить ЗІРКУ.

ВОДОНОС. Чому ти плачеш, мила дівчинко?

ЗІРКА. Я плачу, бо побачила, нарешті, тих, кого до цього лише чула…

ВОДОНОС. Ти говориш загадками! Попий краще моєї водички…

ЗІРКА п’є.

ВОДОНОС. Ось так… Не кожного дня можеш напитися з рук принца.

ЗІРКА. А ти, водоносе – принц?

ВОДОНОС. Так, зачарований. Зла чарівниця загадала бажання на Свято зірки, аби я став водоносом. Зняти закляття може лише щира любов справжньої принцеси. Та де ж простому водоносу зустрітися з принцесою!

ЗІРКА. І я… І Зірка виконала бажання злої чарівниці?

ВОДОНОС. Та нас тут багато таких! Он там, в сусідньому болоті живе жаба. Носить корону на голові. Теж каже, що принцеса. В дуплі живе принц, якого перетворили на сову. А в одній норі тут неподалік, оселилася родина ховрашків. Звичайна селянська родина, яку під час Свята зірки перетворив на ховрашків заздрісний сусід. А після сьогоднішньої ночі нашого гурту побільшає!

ЗІРКА. А що станеться?

ВОДОНОС. Адже сьогодні вночі – Свято зірки. А вона виконує будь-яке, навіть найбезглуздіше бажання. Один дивак минулого року побажав, аби замість дощу з неба падали булочки з родзинками!

ЗІРКА (гордо). І вони падали!

ВОДОНОС. Падали, та яка від того користь! Ну скільки за день можна з’їсти булочок? Наступного дня вони вже зачерствіли, а ще через день по них просто ходили!

ЗІРКА. Але ж…

ВОДОНОС. І не кажи нічого, дівчинко! Свято зірки – найжахливіше з усіх, які я тільки знаю! Тільки заховайся і не диш! 

ЗІРКА. Але ж можна побажати собі щастя… Чи любові… Чи нових черевиків…

ВОДОНОС. Заховайся і не диш! І бажай лиш одного – аби тобі на голову каміння з неба не полетіло!

ЗІРКА. Сюди хтось іде! (Ховається).

ВОДОНОС. То хай собі йде! (Гукає). А кому тут свіжої водички?!

 

ЯВА 2

Ті ж, 1 прислужник, 2 прислужник

 

ПРИСЛУЖНИКИ заходять, щось шукаючи.

1 ПРИСЛУЖНИК. Шукай! Дивись пильніше! Заглядай під кожне дерево!

2 ПРИСЛУЖНИК. Я навіть листя палицею розгрібаю!

1 ПРИСЛУЖНИК. А я ліхтариком підсвічую! А вона ж має сяяти – навіть з-під каменя! Вона ж – Зірка!

2 ПРИСЛУЖНИК. Господиня нас не помилує!

1 ПРИСЛУЖНИК. Каменя ніде нема! Він ніби крізь лід провалився!

2 ПРИСЛУЖНИК. Під який лід? Де тут лід?

1 ПРИСЛУЖНИК. Він ніби у воду впав!

2 ПРИСЛУЖНИК. Хто?

1 ПРИСЛУЖНИК. Та ж камінець отой, під який ми Зірку заховали!

2 ПРИСЛУЖНИК. Ти щось плутаєш! Не було тут ніякого льоду! І води не було! Це – ліс! Найглухіший закапелок!

1 ПРИСЛУЖНИК. Це так говорять – ніби крізь лід провалився, ніби у воду впав – коли щось зникло!

2 ПРИСЛУЖНИК. Розумний, кажеш? Книжок начитався? Камінець шукай! Ботан…

1 ПРИСЛУЖНИК. А може ми не в тому найглухішому закапелку?

2 ПРИСЛУЖНИК. У тому самому! Я впізнав це дерево!

Бачать ВОДОНОСА.

ВОДОНОС. А кому тут водички? Може, вам, панове, водички?

1 ПРИСЛУЖНИК. Водоносе! Ти не бачив часом тут зірку… камінь…

2 ПРИСЛУЖНИК. Таку малесеньку сяючу зірочку!

ВОДОНОС. Де?

1 ПРИСЛУЖНИК. Тут! Приблизно під отим деревом!

ВОДОНОС. Тут? Під деревом?!

2 ПРИСЛУЖНИК. Під деревом!

ВОДОНОС. Гадаю, панове, ви помиляєтесь! Зірки сяють на небі, а не під деревами!

1 ПРИСЛУЖНИК. Дуже ти грамотний! Наша зірка – під деревом! А якщо не бачив, то так і скажи!

ВОДОНОС. Та ні, не бачив! Бачив сьогодні родину ховрашків!

1 ПРИСЛУЖНИК. Та він пришелепуватий дурник! Ходімо, пошукаємо інший найглухіший закапелок!

2 ПРИСЛУЖНИК. Та я впізнав це дерево!

1 ПРИСЛУЖНИК. Це не те дерево! Те було вище і зеленіше! І не так називалося!

Виходять.

 

Ява 3

Водонос, Зірка, 1 розбійник, 2 розбійник

 

ВОДОНОС. То он ти хто! Зірка з неба! А я думаю – де це тебе бачив!

ЗІРКА. Я… Дякую за воду… Ваша величносте!

ВОДОНОС. Та чого там! Можна просто – Водоносе!

Заходять РОЗБІЙНИКИ, вони не бачать ВОДОНОСА і ЗІРКУ.

1 РОЗБІЙНИК. Ох, ледве ноги волочу! 

2 РОЗБІЙНИК. А до Міста ще далеко! А в роті – макової росинки не було ще від учорашнього ранку!

1 РОЗБІЙНИК. Та де ж ти тут, в глухому лісі, знайдеш…

Бачить ЗІРКУ і ВОДОНОСА.

1 РОЗБІЙНИК. Ге, стривай-но! Глянь, який гарний кептарик у тієї дівчини! Аж сяє!

2 РОЗБІЙНИК. За такий, певно, на базарі дадуть аж п’ять карбованців!

1 РОЗБІЙНИК (до ЗІРКИ). А де це ти взяла цей кептар? Ах ти ж розбійнице, ти вкрала його в мене з мотузка!

2 РОЗБІЙНИК. Ану віддавай швидше!

ВОДОНОС. А чи не бажаєте водички, панове злодії?

1 РОЗБІЙНИК. Кого це ти тут злодіями назвав?!

ВОДОНОС. Панове лиходії?

2 РОЗБІЙНИК. Знову не вгадав!

ВОДОНОС. Шахраї? Душогуби?

1 РОЗБІЙНИК. Ми – чесні розбійники!

2 РОЗБІЙНИК. Але й у нас, у чесних розбійників, крадуть речі з мотузків! (До ЗІРКИ). Ану швидко віддавай кептар!

1 РОЗБІЙНИК. Знімай хутчіше! Дуже вже їсти хочеться!

ЗІРКА. Ви помилилися… Це мій кептарик!

1 РОЗБІЙНИК. Ні, ну ти чуєш? Вона ще й відбріхується!

2 РОЗБІЙНИК. Ану знімай!

РОЗБІЙНИКИ загрозливо наступають на ЗІРКУ.

ВОДОНОС. Заберіть свої руки від Зірки!

1 РОЗБІЙНИК. Від Зірки?!

ВОДОНОС. Від цієї гарної, як зірочка, дівчини! Заберіть свої руки!

1 РОЗБІЙНИК (глузливо). Ой, я дуже злякався!

2 РОЗБІЙНИК. Не знаю куди втікати, щоб заховатися від водоноса!

ВОДОНОС. Доки я тут, ви її не скривдите!

1 РОЗБІЙНИК. Ой, Водоносе, не кричи так! Бо аж у вухах закладає!

2 РОЗБІЙНИК. Що це ти казав тут про якусь зірку?

ВОДОНОС. Я казав про гарну, як зірочка, дівчину!

2 РОЗБІЙНИК. Ні, мені не причулося! Ти згадував тут про якусь зірку! Ану кажи бігом! (Витягає шпагу і наміряється вбити ВОДОНОСА).

1 РОЗБІЙНИК. А й справді! Зірка – це ж ціла купа золота! (Витягає шпагу, до ВОДОНОСА). Признавайся – де зірка?!

ЗІРКА. Не чіпайте принца!

1 РОЗБІЙНИК. Якого принца? Це ти, Водоносе, принц?

ВОДОНОС. Так, я зачарований принц!

1 РОЗБІЙНИК (глузливо кланяється). Ваша величносте… А ти, кептарику, Зірка?

ЗІРКА. Якщо вам подобається мій кептарик, беріть його собі… (Починає знімати кептарик).

2 РОЗБІЙНИК. Тримайте мене! Я думав – це жебрачка і водонос…

1 РОЗБІЙНИК. А виявилось, що це – зірка і його величність принц! Га-га-га!

2 РОЗБІЙНИК (грізно). Ану скидай кептарик!

ВОДОНОС. Не чіпай дівчину!

1 РОЗБІЙНИК (До 2 РОЗБІЙНИКА). Поріши його!

2 РОЗБІЙНИК замахується шпагою.

 

Ява 4

Ті ж і Принцеса

 

ПРИНЦЕСА (швидко з’являючись). Що тут відбувається? Бійка? Грабіж? Кого тут кривдять?

1 РОЗБІЙНИК. А це хто озвався?

2 РОЗБІЙНИК. Щось я сьогодні погано чую!

ПРИНЦЕСА. Я – мандрівна принцеса-лицар! Я захищаю слабких та скривджених!

1 РОЗБІЙНИК. Слухай, друже, та ми втрапили в халепу! Це ж треба – в глухому лісі зустріти зірку-жебрачку, принца-водоноса та ще й принцесу з ломакою!

ПРИНЦЕСА. Це – шпага!

2 РОЗБІЙНИК. А ви, часом, не з божевільні?

ПРИНЦЕСА. Захищайся, негіднику!

Починають битися на шпагах. ВОДОНОС вихоплює у 1 РОЗБІЙНИКА його шпагу і також вступає в бій.

1 РОЗБІЙНИК. Ой лишенько! А битися вони вміють!

2 РОЗБІЙНИК. Тікаймо! Та досить вже, досить!

1 РОЗБІЙНИК. Ми зрозуміли – ви принц і принцеса!

2 РОЗБІЙНИК. Не вбивайте нас! Ми – чесні люди!

РОЗБІЙНИКИ тікають.

 

Ява 5

Водонос, Зірка, Принцеса

 

ПРИНЦЕСА (до себе). Ах, як це чудово! Нарешті я захистила слабких та скривджених! (До ВОДОНОСА). Дякую вам, Водоносе, за допомогу! Без вас довелося б битися на сім хвилин довше.

ВОДОНОС. Завжди до ваших послуг, ваша величносте!

ПРИНЦЕСА. А ви, дівчинко, неушкоджені? Ці злочинці не образили вас?

ЗІРКА. Так, я трохи злякалася…

ПРИНЦЕСА. А чому ви тут, в цьому глухому лісі? Адже всі поспішають зараз до Міста на Свято зірки! 

ВОДОНОС. Нічого їм не урветься!

ПРИНЦЕСА. А чому так?

ВОДОНОС. Бо Зірка – ось.

ПРИНЦЕСА (здивовано). Ви – Зірка? Така маленька і беззахисна?

ЗІРКА. Так.

ПРИНЦЕСА. А як ви потрапили сюди, на землю?  

ЗІРКА. Мене поцупила з неба Зла чарівниця!

ПРИНЦЕСА. Знову кривда і злочин… Знову – люта несправедливість! І це – моя тітка… І це – в королівстві, яким я невдовзі буду правити!

ЗІРКА. Тепер я шукаю дорогу на Небо…

ПРИНЦЕСА. Ходімо до Міста, на Свято Зірки! Там ви задумаєте бажання… 

ВОДОНОС. Ваша величносте, це – Зірка!

ПРИНЦЕСА. Зірка… Стривайте! Та сама?!

ЗІРКА. Та сама…

ПРИНЦЕСА. Хм… Ну раз ви – та сама Зірка, то послухайте мене… Я особисто нічого не маю проти зірок на небі. Але, як на мене, оце Свято зірки, всі ці бажання… Як би вам сказати! Все це не для мене! Я й сама, якщо треба… 

ВОДОНОС. Ваша величносте, дівчинці треба допомогти… Хоч вона і Зірка!

ПРИНЦЕСА. А ну так, звісно ж! До того ж оті булочки, що падають на голову… Фе!

ВОДОНОС. Ходімо до Міста, Ваша величносте! Ходімо, Зірко! Там ми щось вигадаємо!

ПРИНЦЕСА. Звісно ж, звісно! Вперед!

ЗІРКА йде першою, ВОДОНОС і ПРИНЦЕСА – за нею, повільніше.

ВОДОНОС (до ПРИНЦЕСИ). Дозвольте я понесу вашу шпагу! Ви напевне, втомилися після бою…

ПРИНЦЕСА. Так, трохи… Який ви галантний кавалер! І справжній майстер! Займалися фехтуванням?

ВОДОНОС. Фехтування – обов’язковий предмет у вихованні принців!

ПРИНЦЕСА. То ті злочинці говорили правду? Ви – принц? 

ВОДОНОС. Так. Зачарований.

ПРИНЦЕСА. Ах, як романтично!

ВОДОНОС. Сьогодні вночі виповнюється рівно три роки, як я – Водонос!

ПРИНЦЕСА. Розумію! Хтось замовив бажання на Свято Зірки!

ВОДОНОС. У нас, у принців, багато ворогів…

ПРИНЦЕСА. А з якого ви королівства?

ВОДОНОС. Із сусіднього!

ПРИНЦЕСА. Нещодавно я мандрувала вашим королівством! Розумно сплановане… Зручні транспортні розв’язки… А оті затишні скверики біля кожного будинку! Це – диво!

ВОДОНОС. Дякую, ваша величносте!

ПРИНЦЕСА. А дівчина у вас є? 

Виходять.

 

КАРТИНА ДРУГА

Площа перед королівським палацом

 

Ява 1

1 глашатай, 2 глашатай

 

1 ГЛАШАТАЙ. Велике горе в край прийшло! 

2 ГЛАШАТАЙ. І щастя наше утекло!

1 ГЛАШАТАЙ. З небес не світить зірка нам!

2 ГЛАШАТАЙ. Лиш чорнота зіяє там!

1 ГЛАШАТАЙ. Розходьтесь, люди по хатах!

2 ГЛАШАТАЙ. Щоб стрінуть ранок у сльозах!

 

Ява 2

Добра чарівниця, Королева, Перший міністр, Посол, Добродії, Панни

 

1 ПАННА. Вона справді зробила це! Погляньте, всі зірки засяяли на небі, а найголовнішої – нема!

2 ПАННА. Зіронько, Зіронько, де ти, наша люба?

3 ПАННА. Панни, зустрінемо випробування мужньо!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Ах, бідолашна! Видно, так і не знайшла дорогу на своє небо! Зірки на небі нема, Принцеса в героїчних мандрах… Доведеться повертатися ні з чим!

ДОБРОДІЙ. Це неприпустимо! Куди дивиться уряд? А як же мої плани ніколи не запізнюватися і не поспішати?!

ПЕРШИЙ МІНІСТР (оголошує). Велике горе звалилося на Закрайсвіття! Внаслідок злого умислу і лихої волі, а також за відсутності відповідної статті в наших каральних законах, з Неба було вкрадено Зірку, що виконувала всі наші бажання!

ПОСОЛ. Висловлювати щирі співчуття від усіх п’ять сусідніх королівств! (Убік, полегшено). Гора з пліч!

ДОБРОДІЙ. Я цього так не залишу! Я напишу скарги скрізь! Я доб’юся права замовляти бажання!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Заспокойтеся! Ви хочете позмагатися з Небом?

ДОБРОДІЙ. В усьому має бути порядок і закон, а не чиясь зла воля і лихий умисел! Пане Перший Міністре, треба негайно внести відповідну статтю в каральний закон і покарати злочинницю!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Ах, це така довга процедура!

ПОСОЛ. Наше королівство надати всю необхідну юридичну допомогу…

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Дякую, пане Посол!

1 ПАННА (до КОРОЛЕВИ). Зла Чарівниця така зла! Вона нечесна!

2 ПАННА. Ваша величносте, покарайте її!

3 ПАННА. Накажіть їй повернути Зірку!

1 ПАННА. Ми так хочемо задумати бажання!

КОРОЛЕВА. Плакати дарма – Зірки на небі нема! А тому королівським указом Свято Зірки скасовується! Віднині кожен мусить сам виконувати власні бажання, а також самостійно шукати своє щастя! (Гордо). Як наша принцеса!

ДОБРОДІЙ. Блукати лісом зі шпагою?! Це ще неприпустиміше!

1 ПАННА. Як це страшно!

3 ПАННА. І небезпечно!

ДОБРОДІЙ. Як важко жити в часи злих чарів та мракобісся!

Гості починають розходитися.

 

Ява 3

Ті ж, Принцеса, Зірка, Водонос

 

ПРИНЦЕСА. Заждіть! Зірка – тут!

Всі здивовано охкають.

ДОБРОДІЙ. Ви хочете сказати, що оця бліда нещасна дівчинка – Зірка, що виконувала наші бажання? Це що – жарт?

1 ПАННА. Як Зірка може бути тут, серед людей?!

2 ПАННА. А що, Зірка – людина?

ДОБРОДІЙ. Зірка – це небесне тіло, оточене супутниками!

3 ПАННА. Ким-ким?

ПРИНЦЕСА. Я – принцеса! І це – моє слово принцеси! Це – Зірка!

 

Ява 4

Ті ж, Зла чарівниця, 1 Прислужник, 2 Прислужник

 

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Яка ж це Зірка? Погляньте, це якась дівчинка! А справжня Зірка захована під е-е-е… у найглухішому закапелку нашого е-е-е…!

1 ПРИСЛУЖНИК (до ЗЛОЇ ЧАРІВНИЦІ). Її там нема!

2 ПРИСЛУЖНИК. Ми обшукали скрізь! Вона зникла!

2 ПРИСЛУЖНИК. Її вкрали!

ПРИНЦЕСА. Ніхто її не крав! Це я звільнила її від розбійників!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. А причому тут розбійники?!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Це – справді Зірка! Це я перетворила її на дівчинку!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Чекайте, я зовсім заплуталася! Яка дівчинка, які розбійники? Хто це кого звільнив-перетворив? Хто тут, зрештою, Зла чарівниця? Я чи ви всі?!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Зла чарівниця – ти, бо поцупила Зірку з неба!

ВОДОНОС. Як ви посміли вкрасти її?!

1 ПАННА. Зірка налякана, розгублена!

3 ПАННА. Зірочко, мила, не плач!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Нікому того не заборонено! Навпаки! Перший-ліпший закоханий має право видертися на Небо, аби дістати зірку для своєї коханої! І ніхто йому нічого не закине!

1 ПАННА. Пані, ви помиляєтесь! Це просто так говорять галантні кавалери, коли хочуть розповісти коханій про силу свого кохання!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Тьху і тьху на оте кохання! Це – вигадки юних дуреп!

2 ПАННА. Кохання – це не вигадки дуреп! Так, справді, в наші часи закохані не знімають зірок з неба, тільки говорять про це, але… Але…

3 ПАННА. Але колись дуже давно, тисячу років тому, вони справді знімали зірки з неба!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Хотіла б я побачити закоханого телепня, який пробирається магічною стежкою на небо! Мені вже смішно! Ха-ха-ха! Ви хоч знаєте, як це небезпечно?!

3 ПАННА. Ви ж пройшли! А вони – тисячу років тому пройшли!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Про що це ми говоримо? З ким?! (До присутніх, вказуючи на ПАНН). Хто ці юні нахаби?

ВОДОНОС. Це – щирі і сміливі панни! А ще – вони добрі!

1 ПАННА (до 2 і 3 ПАНН). Овва! А цей Водонос розуміється в людях!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Та що б там не казали ці щирі і нахабні панни! Ніде ні в яких законах не записано: «Категорично забороняється красти зірку з неба!» І ніякої відповідальності за це не передбачено!

ПРИНЦЕСА. Передбачено, передбачено!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ні, не передбачено, я читала! Та за ким ви тут плачете? Згадайте, як вона кидалася булочками з неба!

ВОДОНОС. Хай які безглузді бажання вона виконувала, але ж робила це щиро! Погляньте, скільки людей очікувало, коли Зірка з’явиться на небі!

КОРОЛЕВА. У нас навіть була традиція! Наступного дня після Свята Зірки приходив новий рік!

ДОБРОДІЙ. А й справді! За вигадуваннями своїх бажань ми й забули про це! (Нажахано). А раптом завтра новий рік не прийде? І нам доведеться весь час жити в старому!

ПОСОЛ. Ласкаво просимо до наше королівство! У нас новий рік наступати… наставати… приходити обов’язково!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Ах, шановний пане посол! Зараз не до жартів! Це – серйозна проблема державної ваги!

КОРОЛЕВА (до ЗІРКИ). Невже не можна нічого вдіяти?!

ЗІРКА мовчки стенає плечима.

ВОДОНОС. Не хвилюйтесь так, ваша величносте! Новий рік обов’язково прийде! Хай і без виконання Зіркою усіх бажань! 

ПРИНЦЕСА (до ПАНН). До речі, це – не Водонос! Він – принц із сусіднього королівства. Зачарований.

ПАННИ ахають від здивування.

ПЕРШИЙ МІНІСТР. А й справді – чому б не відсвяткувати просто зараз? На площі – мало не все королівство, всі в карнавальних костюмах! Оголосимо свято, запустимо феєрверки, нам заграє королівський оркестр, ми всі затанцюємо! А завтра прийде новий рік!

КОРОЛЕВА. Дякую, Перший міністре! Ви прийняли мудре державне рішення! Але як ми можемо веселитися, коли серед нас – ця засмучена дівчинка?

1 ПАННА. Ми не будемо веселитися, ваша величносте! Ми із паннами підемо шукати дорогу на небо! Правда, панни?

2 ПАННА. Так, панни, в путь!

КОРОЛЕВА. Стривайте, любі панни! Чи ніхто, бува, з присутніх тут чарівників не знає дорогу до Неба? Я так хочу допомогти цій бідолашній Зірочці!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Ну припустімо, дорогу до Неба знаю я! І що з того? Хіба я задля того її викрадала?

ДОБРОДІЙ. А для чого? Не розумію!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Цього року нашій принцесі виповниться шістнадцять! І я не бажаю свята, не бажаю вітань! Щастя, кохання! Ні! Згадай спочатку, люба сестро, як ви з чоловіком забули запросити мене на хрестини!

ДОБРОДІЙ. Ну скільки можна! Не запросили, не запросили! Ну не запросили то й що?

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Як це – то й що? Всіх запросили, а мене – ні!

ПЕРШИЙ МІНІСТР. Кожного року – одне й те саме: всіх запросили, а її – ні! Краще б подарунок подарувала на солодкі шістнадцять!

ДОБРОДІЙ. Хто? Ця стара скнара? Та в неї снігу взимку не випросиш!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ. Це я – стара скнара?! По-перше, щоб ви знали, мені тільки сімдесят. А в нашому роду жінки живуть по триста років! А по-друге, я дарую Принцесі свій власний острів в океані! З прекрасним кліматом, пальмами і струмком! Щоб не казали, що я – скнара! Отак!

ПРИНЦЕСА. Ах! Острів з пальмами! Як це чудесно! Дякую, тіточко!

ЗЛА ЧАРІВНИЦЯ (до себе). Ненавиджу себе, коли роблю добро! (До всіх, пихато). Мені треба побути на самоті! Не проводжайте мене!

Виходить.

ВСІ сміються.

ПРИНЦЕСА. До речі, до уваги всіх присутніх! Я знайшла своє щастя сама! Без усілякої сторонньої допомоги!

ВСІ. Не може бути, ваша величносте!

ПРИНЦЕСА. Саме так! Під час своїх небезпечних мандрів я зустріла справжнього лицаря і галантного кавалера – Водоноса!

ВСІ. Ха-ха-ха!

ПРИНЦЕСА. Це не смішно! Він – зачарований принц із сусіднього королівства!

ВСІ. Ах, як це мило! Вітаємо! Не може бути!

ПРИНЦЕСА. Він освідчився мені!

КОРОЛЕВА. Ой, лишенько!

ВОДОНОС (до КОРОЛЕВИ, стаючи на одне коліно). Я прошу руки і серця вашої дочки!

Підходить ПРИНЦЕСА, подає ВОДОНОСОВІ руку і також стає на коліна перед КОРОЛЕВОЮ.

КОРОЛЕВА. Благословляю вас, діти мої!

ВСІ. Вітаємо! Вітаємо! Віват!

Спочатку тихо, а потім голосніше починає лунати небесна музика.

ЗІРКА (тихо). Я бачу стежку на небо!

ВСІ. Що?

ЗІРКА. Я бачу стежку на небо! Мене гукають мої сестри! Вони відшукали мене!

1 ПАННА. Як це чудово!

2 ПАННА. Прекрасно!

ПРИНЦЕСА. Це сумно! Ми ніколи більше не побачимо нашу зірочку!

3 ПАННА. А й правда! У мене серце розривається з горя!

1 ПАННА. Заплачмо, панни!

ПАННИ плачуть.

ЗІРКА. Ви плачете за мною?

2 ПАННА. Ми плачемо, що більше ніколи не побачимо тебе, не запросимо в гості на чай із тістечками!

3 ПАННА. Люба Зірочко, ти покинеш нас назавжди!

ВОДОНОС. Запам’ятай землю доброю! Не згадуй розбійників, не згадуй людей, що образили тебе!

ПРИНЦЕСА. Пам’ятай нас, своїх друзів!

ЗІРКА. Як дивно… Справжніми моїми друзями став Принц, який через мене став Водоносом, і Принцеса, яка ніколи не вірила в мої подарунки!

ДОБРА ЧАРІВНИЦЯ. Так, люба! На землі так ведеться, що найжорстокішими зазвичай бувають ті, чиї примхи та забаганки виконуються миттєво…

ЗІРКА. Я не знала цього! Аж тепер зрозуміла – якщо всі бажання людини виконуються, це зовсім не означає, що вона відразу стає доброю і щасливою!

ДОБРОДІЙ. А як же ми тепер без Свята Зірки?! Адже ми цілий рік чекали на  нього!

ЗІРКА. Свята Зірки не буде – що з того? Будуть інші, кращі і веселіші свята… Але на прощання мені так хочеться щось подарувати вам усім! Можна?

1 ПАННА. Яка вона мила!

2 ПАННА. Яка щедра!

ЗІРКА. Щоночі, коли стемніє, і небо вкриють зорі, відшукайте поглядом мене! Рівно опівночі, коли годинник б’є дванадцять, загадайте бажання! І якщо це бажання світле і щире, якщо це бажання про здійснення найзаповітнішої мрії, я обов’язково виконаю його!

ДОБРОДІЙ. А це непогано!  

3 ПАННА. Це чудовий, чудовий подарунок!

ВСІ. Дякуємо, Зірко! Прощавай!

КОРОЛЕВА. Іди, Зірочко, йди!

ПРИНЦЕСА. Поспішай на небо, Зірко!

ЗІРКА іде в далечінь по зоряній стежині. Всі махають їй услід руками.

1 ПРИСЛУЖНИК. А зараз – Свято! Карнавал! Феєрверк і танці!

2 ПРИСЛУЖНИК. З новим святом! З новим щастям!

ПРИНЦЕСА. І з новими бажаннями, які кожен здійснить для себе сам!

      Звучить музика. Всі починають танцювати і веселитися.

 

Завіса

 

Київ, 2011

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now